Финансовый анализ – это изучение основных показателей финансового состояния и финансовых результатов деятельности организации с целью принятия заинтересованными лицами управленческих, инвестиционных и прочих решений. Финансовый анализ является частью более широких терминов: анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия и экономический анализ.
В сложнейшей системе общественного производства важно честное, слаженное функционирование всей системы в целом, а не только безупречная работа отдельных ее звеньев. Именно такую задачу целенаправленного воздействия на все элементы производства в условиях перехода экономики на рыночные отношения и достижения высокой экономической эффективности решает наука о планировании.
Разработка и обоснование теоретических положений в области планирования основывается на изучении, анализе, систематизации и обобщения опыта передовых отечественных и зарубежных предприятий. Вопросы планирования производства рассматриваются в непосредственной взаимосвязи с техническими в аспекте НТП и организации производства.
Историю планирования и организации производства можно прослеживать с момента масштабного становления промышленности - начиная с XVIIIв., когда английский механик Аркрайт создал "фабричный кодекс", предусматривающий систему штрафов при отклонении от запланированного хода производства.
Однією з головних та найважливіших загальногосподарських та галузевих функцій в умовах вітчизняних ринкових реалій є раціональне використання трудових ресурсів на всіх рівнях національної економіки, що сприятиме виготовленню конкурентоспроможної продукції, поліпшенню економічної діяльності і зростанню прибутків працівників. Реалізація цих завдань не можлива без підвищення продуктивності та ефективності праці.
Нині ефективне використання персоналу на підприємстві здебільшого залежить від розроблених систем та чинників, спрямованих на підвищення продуктивності праці, яка являє собою співвідношення основних результатів діяльності підприємства до витрат праці персоналу на її здійснення.
На даний момент показник продуктивності праці в Україні відтиснутий такими фінансовими інструментами, як прибуток, рівень рентабельності, заробітна плата тощо. Відсутність явної залежності між прибутком і продуктивністю, особливо в короткостроковому періоді, призвела до незатребуваності цього показника в практичній діяльності. Так, зміна продуктивності праці й прибутки не завжди йдуть в одному напрямі. Прибуток може бути отриманий за рахунок цінового чинника і при зниженні продуктивності праці, а висока продуктивність не завжди супроводжується зростаючим прибутком, якщо товар, зроблений навіть умілою працею, не користується попитом. Тому, питання значення продуктивності праці та необхідності її підвищення для забезпечення ефективного функціонування господарюючих суб’єктів набуває особливої актуальності.
Организация производства – это наука, опирающаяся на определенную технологию производства. Хотя техническое оформление производственных процессов на химическом и машиностроительном предприятии существенно отличаются: в одном случае продукция будет производиться внутри химических аппаратов и передаваться затем по трубопроводам, а в другом – на станках, связанных друг с другом подъемно-транспортными механизмами; но принципы организации производства будут в
том и другом случае общими, независимо от отраслевой принадлежности предприятия.
Город Уральск является административным центром Западно-Казахстанской области. Общая площадь, подчинённая городскому акимату, с включением окружающих сельских территорий, около 700 квадратных километров Акимом города является Алтай Кульгинов.
Яицкий городок был основан русскими казаками в 1584 году (официально датой основания города считается 1613 год. В 1988 году широко праздновалось 375-летие города). Он был заложен на полуострове между реками Яик (Урал) и Чаган.
Численность населения — 302 905 человек (2012). Общая площадь зелёных насаждений города составляет 6000 гектаров. Жилищный фонд — 4 млн м². Протяжённость города с юга на север — более 8 км, с запада на восток — около 20 км.
Будь-яке суспільство для забезпечення нормального рівня своєї життєдіяльності займається величезною кількістю видів конкретної праці. З цією метою працездатні люди створюють певні організації, тобто організаційні формування (трудові колективи), які спільно виконують ту чи іншу місію (організують програму або мету) і діють на основі певних правил і процедур. Проте мета і характер діяльності таких численних організацій різні. За цією ознакою усі організації можна поділити на дві групи: підприємницькі (комерційні), що функціонують і розвиваються за рахунок власних коштів, і непідприємницькі (некомерційні), існування яких забезпечується бюджетним фінансуванням держави. Організації з підприємницьким характером діяльності являють собою підприємства.